Іван Ілліч, шанований суддя, збудував собі зручне, поважне й упорядковане життя. Одного дня, після звичайного падіння, у боці з'являється дивний біль і вже не минає. Поступово він розуміє, що хвороба тяжка, а родина воліє вдавати, що нічого не бачить.
Перед лицем смерті він питає себе, чи справді жив. Ця коротка повість Толстого не втратила своєї сили: вона ставить питання, яке рано чи пізно ставить собі кожен, питання про те, що насправді важливо.
Написана простим і прямим стилем, вона легко читається мовою, яку ви вивчаєте.
