З 1793 до 1795 року англійська письменниця Мері Волстонкрафт майже щодня пише Гілберту Імлею, американцеві, якого кохає. Усе починається в Парижі під час Революції: щоб уникнути в'язниці, яка загрожує англійцям, вона називає себе «мадам Імлей». Але Імлей часто від'їжджає, і вона пише йому з Гавра, де народжується їхня донька Фанні, а потім зі Швеції та Норвегії.
Ці інтимні листи показують авторку «На захист прав жінки» такою, якою вона була: вільною жінкою, яка відверто каже, чого чекає від кохання.
Ніжні, жваві, часом насмішкуваті, вони читаються один за одним, у власному темпі, мовою, яку ви вивчаєте.
