Після багатьох років у Парижі Любов Раневська повертається до свого провінційного маєтку, обплутаного боргами. Треба вирішити долю вишневого саду, саду її дитинства. Довкола неї збираються її брат, доньки, старий лакей, вічний студент і купець, батько якого був кріпаком у цієї родини.
Це остання п'єса Чехова, яку він сам називав комедією: вона поєднує сміх і меланхолію в лагідному прощанні зі світом, що відходить.
Написана суцільно діалогами, ця коротка п'єса легко читається мовою, яку ви вивчаєте.
